Джудіт Лав Коен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джудіт Лав Коен
Народилася 16 серпня 1933(1933-08-16)[2]
Бруклін, Нью-Йорк, США
Померла 25 липня 2016(2016-07-25)[1] (82 роки)
Калвер-Сіті, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
·злоякісна пухлина
Поховання Eden Memorial Park Cemeteryd
Країна  США
Діяльність бортінженер, письменниця, видавниця
Галузь розробка авіакосмічної техніки
Alma mater Університет Південної Каліфорнії (1957)[3], Університет Південної Каліфорнії (1962)[3] і Бруклінський коледж
Заклад Метрополітен-опера
Батько Morris Cohend[4]
Мати Sarah Cohend[4]
Діти Джек Блек і Neil Siegeld
IMDb ID 2091941

Джудіт Лав Коен (англ. Judith Love Cohen; 1933–2016)[5] — американська аерокосмічна інженерка. Вона працювала інженером-електриком при створені міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman, наукової наземної станції для космічного телескопа Hubble, супутника стеження та ретрансляції даних і космічної програми Apollo.[6] Зокрема, її робота над системою наведення Apollo Abort допомогла врятувати екіпаж Аполлон-13. Після відходу з інженерної роботи вона заснувала дитячу мультимедійну видавничу компанію[7], зрештою видавши понад 20 найменувань до своєї смерті в 2016 році. Вона була матір'ю комп'ютерника та інженера Ніла Сігела та актора-музиканта Джека Блека.

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Коен народилася в єврейській родині в Брукліні (Нью-Йорк).[8] До 19 років вона вивчала інженерну справу в коледжі та танцювала балет у балетній трупі Метрополітен Опера.[7]

Вона отримала стипендію в Бруклінському коледжі на спеціальність математика, але зрозуміла, що віддає перевагу інженерії. Після двох років навчання у Бруклінському коледжі Коен вийшла заміж та переїхала до Каліфорнії. Працювала молодшим інженером у компанії North American Aviation, відвідуючи вечірні курси Університету Південної Каліфорнії (USC); вона була єдиною дівчиною на інженерному факультеті.[7] У 1957 і 1962 роках вона отримала ступінь бакалавра та магістра інженерної школи Вітербі[9] і продовжила співпрацю з університетом, працюючи членом Консультативної ради з астронавтичної інженерії.[7]

У 1982 році вона стала випускницею інженерної програми UCLA Executive.[7]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Інженерна кар'єра Коен почалася у 1952 році, коли вона працювала молодшим інженером у компанії North American Aviation.[7] Після закінчення інженерної школи USC Viterbi у 1957 році вона продовжила працювати в Лабораторії космічних технологій (Laboratories Space Technology). Вона працювала в компанії до виходу на пенсію в 1990 році. Її інженерна робота включала роботу над комп'ютером наведення для ракети Minuteman і системою наведення Abort-Guidance (AGS) у місячному модулі Apollo. AGS відіграв важливу роль у безпечному поверненні «Аполлона-13» після того, як вибух кисневого балона пошкодив службовий модуль і змусив астронавтів використовувати місячний модуль як «рятувальну капсулу».

У 1990 році, після виходу на пенсію, вона заснувала видавничу компанію під назвою Cascade Pass разом зі своїм третім чоловіком Девідом Кацом.[7] Вони видали дві серії книг:

  • Серія «Ти можеш бути жінкою…» була створена, щоб заохотити дуже молодих дівчат до кар'єри в науці та інженерії.
  • Серія «Зелений» спрямована на популяризацію позитивних екологічних практик, орієнтована на дітей раннього віку.

Cascade Pass продала понад 100 000 їхніх дитячих книжок із цих двох серій.[7]

Cascade Pass також опублікував книгу під назвою «Жінки Аполлона» (написану Робін Френд, невісткою Коена), у якій представлені короткі біографії чотирьох жінок, які допомогли відправити першу людину на Місяць, Коен серед них.[7]

Особисте життя[ред. | ред. код]

На початку 1950-х років Коен вийшла заміж за колегу-інженера Бернарда Сігеля, з яким познайомилася на першому курсі інженерної школи в Бруклінському коледжі. У них було троє дітей: Ніл, Говард і Рейчел. Подружжя розлучилося в середині 1960-х років.[7]

Коен вийшла заміж за Томаса Вільяма Блека, який прийняв іудаїзм заради неї. У 1969 році у них народився син, актор і музикант Джек Блек. У пам'ятній данині її син Ніл зазначає, що вона вирішувала проблеми зі схемами в день, коли почалися пологи, зателефонувала своєму начальнику, щоб повідомити, що вона вирішила проблему, а потім народила Джека.[10] Пара розлучилася в 1979 році[7].

У 1981 році Коен вийшла заміж за Девіда А. Каца.[7]

У 1991 році син Говард помер від СНІДу у віці 36 років[11]

Коен померла від раку в 2016 році після 35 років шлюбу.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ https://www.familysearch.org/ark:/61903/1:1:KTMP-H3X
  3. ↑ а б https://viterbi.usc.edu/news/news/2016/obituary-judith-love-cohen-neil-siegel-usc-viterbi-engineering-women.htm
  4. ↑ а б Geni.com — 2006.
  5. ↑ Judith Cohen. Los Angeles Times. 28 липня 2016. Процитовано 25 квітня 2021 — через Legacy.com.
  6. ↑ Friend, Robyn (2006). The Women of Apollo. Cascade Pass, Inc. ISBN 1-880599-79-1.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Siegel, Neil (29 липня 2016). In Memory of Judith Love Cohen: Mother, Wife, Friend, Author, Engineer. USC – Viterbi School of Engineering.
  8. ↑ Who's who in the West. Marquis-Who's Who. 1982. ISBN 978-0-8379-0918-9.
  9. ↑ Tawa, Renee (6 вересня 1999). Women in the Workplace / Judith Love Cohen: Engineering a Change: A Hubble telescope designer aims to rewrite the book on careers for girls with a series of stories about women in math and science. LA Times. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 1 серпня 2014.
  10. ↑ In Memory of Judith Love Cohen: Mother, Wife, Friend, Author, Engineer.
  11. ↑ Rader, Dotson (8 жовтня 2015). Thrills & Chills with Jack Black. Parade (англ.).

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джудіт_Лав_Коен&oldid=42583678